Інформаційна довідка

Упродовж двох століть Київський національний університет імені Тараса Шевченка є центром освіти, науки, культури і духовності, успішно поєднує традиції та інновації, гідно входить до європейського освітнього і  наукового простору.

Колектив Університету нині об’єднаний спільними цінностями  та науково-освітніми і духовно-культурними інтересами, орієнтований на реалізацію політики демократизму та наукового раціоналізму:

  • Збереження та розвиток національної складової в освітньому процесі;
  • Прозорість, відкритість у навчанні та адмініструванні;
  • Взаємоповага, толерантність, дотримання академічних свобод, прав людини;
  • Фаховість та професійна відповідальність усіх співробітників університету.  

Пріоритетні напрями розвитку Університету визначено «Концепцією освітньої діяльності Київського національного університету імені Тараса Шевченка на період до 2019 року», яка передбачає створення вищого навчального закладу європейського типу, інтегрованого до світового наукового і освітнього простору, освітньо-наукового центру, привабливого для студентів та аспірантів з інших країн.

Для кожного з понад 25 тисяч студентів, 1600 аспірантів, 120 докторантів та 14 ад’юнктів Університет став справжньою alma mater, запорукою ґрунтовної підготовки, гарантом розвитку індивідуальних здібностей і самореалізації у подальшому житті. 

Гідні позиції у міжнародних рейтингах ((у 2015 році Київський національний університет імені Тараса Шевченка посів 421-430 місце у престижному міжнародному рейтингу кращих університетів світу QS World University Rankings (Велика Британія)), суттєве зростання кількості публікацій у провідних наукових журналах світу, численні перемоги наших студентів та аспірантів на найпрестижніших міжнародних наукових олімпіадах, схвальні відгуки абсолютної більшості вітчизняних та зарубіжних роботодавців свідчать про правильність обраного Університетом шляху розвитку.

Університет досяг високого рівня наукових досліджень: кожна 10 українська наукова стаття в базі Scopus належить вченим нашого університету, індекс Хірша Університету складає 71, в цьому році випускниками докторантури та аспірантури захищено 194 кандидатські та 20 докторських дисертацій, кожен 8-ий докторант та 11-ий аспірант України навчаються в нашому Університеті, середня ефективність діяльності докторантури впродовж останніх років становить 62%, аспірантури – 60%, ад’юнктури – 100%.

В Університеті зросла кількість наукових досліджень, що проводяться за кошти міжнародних грантів, фондів та організацій (УНТЦ, ІНТАС, ТЕМПУС, НАТО, фонду Гумбольдта, урядів Норвегії, Польщі, Німеччини, Франції тощо.

Для підвищення інноваційної спрямованості, ефективності і комерціалізації результатів наукових розробок створено Науковий парк Університету. У структурі Наукового парку є бізнес-інкубатор, на базі якого будуть реалізовуватись інноваційні проекти студентів та аспірантів.

В Університеті створено Раду молодих учених; на фінансування проектів молодих учених виділяється не менше 5% від загального фінансування, що надається Університету для виконання фундаментальних і прикладних досліджень. 

Аспіранти та молоді науковці активно долучились до виконання 4 міжнародних проектів в рамках програми «Горизонт 2020» та виграли 2 індивідуальні гранти по 100 тисяч євро кожний для проведення власних досліджень у провідних університетах Європи.

*****

Участь у міжнародних наукових проектах та програмах, розробка освітніх та освітньо-наукових програм на основі довгострокового співробітництва з університетами-партнерами, академічна мобільність студентів, аспірантів, науковців та викладачів – пріоритетні напрями розвитку Університету, спрямовані на підвищення рівня світового визнання і конкурентоспроможності його наукових досліджень та освітніх послуг. У 2015 році близько 2000 співробітників, аспірантів та студентів стажувалися у провідних закордонних університетах та наукових установах. Університет активно співпрацює з низкою європейських університетів у рамках програми міжнародних академічних обмінів «Еразмус Мундус» та нової програми ЄС Еразмус+, яка об’єднала сім діючих європейських програм у сфері освіти та науки. В Університеті збільшилась кількість партнерських угод: з 94 до 237 у 2015 році.  

У вересні 2015 році Університет було включено до найпрестижнішого і широко цитованого світового університетського рейтингу Times Higher Edukation World University Rankings, згідно якого він займає позицію 601-800.

Підготовка здобувачів вищої освіти у докторантурі, аспірантурі та ад’юнктурі Університету здійснюється на 186 кафедрах 7 інститутів та 13 факультетів.

Підготовка наукових та науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації в докторантурі, аспірантурі та ад’юнктурі університету належить до пріоритетних стратегічних завдань формування науково-інноваційного потенціалу України.

Сучасний рівень освітньої та наукової підготовки докторантів, аспірантів, ад’юнктів забезпечують 534 доктори наук та 189 кандидатів наук, які мають дозвіл Вченої ради університету на керівництво. Серед докторів наук наукове консультування докторантів та наукове керівництво аспірантами і ад’юнктами впродовж останніх років здійснювали 19 академіків та 24 члени-кореспонденти НАН України, а також 67 докторів наук провідних інститутів НАН України.

Факультети та інститути університету визначились з переліком галузей знань та спеціальностей, за якими буде здійснюватись підготовка докторів філософії та докторів наук у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відповідно до постанови Кабінету Міністрів України за № 266 від 29.04.2015 року «Про затвердження переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти»:

 

Галузь знань

Спеціальність

 
 

01 Освіта

011 Науки про освіту

015 Професійна освіта

 

03 Гуманітарні науки

031 Релігієзнавство

032 Історія та археологія

033 Філософія

034 Культурологія

035 Філологія

 

05 Соціальні та поведінкові науки

051 Економіка

052 Політологія

053 Психологія

054 Соціологія

056 Міжнародні економічні відносини

 

06 Журналістика

061 Журналістика

 

07 Управління та адміністрування

071 Облік і оподаткування

072 Фінанси, банківська справа та страхування

073 Менеджмент

074 Публічне управління та адміністрування

075 Маркетинг

076 Підприємництво, торгівля та біржова діяльність

 

08 Право

081 Право

082 Міжнародне право

 

09 Біологія

091 Біологія

 

10 Природничі науки

101 Екологія

102 Хімія

103 Науки про Землю

104 Фізика та астрономія

105 Прикладна фізика та наноматеріали

 

11 Математика та статистика

111 Математика

112 Статистика

113 Прикладна математика

 

12 Інформаційні технології

121 Інженерія програмного забезпечення

122 Комп’ютерні науки та інформаційні технології

123 Комп’ютерна інженерія

124 Системний аналіз

125 Кібербезпека

 

14 Електрична інженерія

143 Атомна енергетика

 

16 Хімічна та біоінженерія

161 Хімічні технології та інженерія

 

17 Електроніка та телекомукації

172 Телекомунікації та радіотехніка

 

23 Соціальна робота

231 Соціальна робота

 

Відповідно до Закону України про вищу освіту факультети та інститути долучилися до створення навчальних планів та освітньо-наукових програм підготовки докторів філософії. В основі формування цих програм покладений компетентнісний підхід, спрямований на формування знань, умінь, навичок аспірантів, затребуваних на ринку праці. Динамічні процеси на ринку праці потребують сьогодні тісної взаємодії освітян та роботодавців.

Колектив університету усвідомлює, що підготовка докторів філософії має на меті навчити і підготувати молодих дослідників до роботи в європейській і світовій науковій спільноті. Співпрацюючи із науковцями й колегами докторант не лише здобуває фахові знання, але й вчиться ініціювати та обґрунтовувати новаторські дослідження, презентує результати свого дослідження для вітчизняного та світового дослідницького середовища, здійснює пошук фінансування та управління науковими проектами, публікує результати досліджень в іноземних виданнях, професійно володіє англійською мовою.

Проведена класифікація наскрізних компетентностей, які повинні отримати «на виході» наші випускники – доктори філософії і які будуть покладені в основу побудови освітньо-наукових програм підготовки PhD.

Компетентності являють собою динамічне поєднання знань, розуміння, навиків, умінь та здатностей. Розвиток компетентностей є метою навчальних програм. Компетентності формуються в різних навчальних дисциплінах і оцінюються на різних етапах. 

 І. Дослідницькі компетентності 

Дослідницькі

компетентності

здатність до критичного мислення, зокрема, вміння застосовувати критичне мислення до аналізу результатів власного наукового дослідження, його наукової новизни, теоретичного і практичного значення

уміння з нових дослідницьких позицій формулювати загальну методологічну базу власного наукового дослідження, усвідомлювати його актуальність, мету і значення для розвитку інших галузей науки, суспільно-політичного, економічного життя, національної чи світової духовної культури

здатність до участі у міждисциплінарних проектах та вміння використовувати результати наукових досліджень інших галузей науки для досягнення цілей власного наукового дослідження

уміння ефективно використовувати сучасну методологію наукового пізнання та новітні методи наукових досліджень

ініціювати, організовувати та проводити комплексні теоретичні та експериментальні дослідження в галузі науково-дослідницької та інноваційної діяльності, які приводять до отримання нових знань

проводити власні оригінальні наукові дослідження, які містять наукову новизну, мають важливе теоретичне та практичне значення

уміння кваліфіковано відобразити результати наукових досліджень у наукових статтях та тезах, опублікованих як у фахових вітчизняних виданнях, так і у виданнях, які входять до міжнародних наукометричних баз

здатність професійно презентувати результати своїх досліджень на міжнародних наукових конференціях, семінарах для вітчизняного та світового співтовариства

уміння працювати з літературними каталогами, базами даних зі спеціальності та наукометричними базами

володіти навичками застосування синергетичної методології у науково-дослідницькій та педагогічній діяльності, знаннями про фундаментальні засади сучасної наукової  картини світу

знання соціальної історії галузі науки, за якою здійснюються власні дослідження, усвідомлення місця результатів власного наукового дослідження у суспільному житті

 
 II. Комунікативні компетентності

здатність вільно застосовувати рідну та іноземну (в першу чергу – англійську) мову в науковій роботі, науково-педагогічній та інноваційній діяльності, в практиці повсякденного спілкування в режимі реального часу

здатність написання українською та іноземною мовою власних наукових творів різного змісту та обсягу (наукова стаття, автореферат, тези конференції, наукова доповідь, запит на науковий грант, договір про співпрацю, звіт з наукової роботи, дисертація тощо)

здатність написання українською та іноземною мовою власних науково-педагогічних творів різного змісту та обсягу (робоча навчальна програма, текст лекції, розділи в навчальному посібнику, підручнику тощо)

здатність усно практично використовувати іноземну мову у науковій, інноваційній діяльності та педагогічній діяльності (усний виступ на конференції, використання іноземної мови у ділових переговорах щодо комерціалізації результатів наукового дослідження, проведення іноземною мовою лекцій з нормативних курсів та спеціальних курсів за профілем кафедри, консультування студентів іноземною мовою, проведення іноземною мовою одноразових презентаційних та профорієнтаційних лекцій для різних категорій слухачів тощо)

уміння та навички використовувати сучасні інформаційні та комунікативні технології при спілкуванні, обміні інформацією, зборі, аналізі, обробці, інтерпретації даних та представленні результатів

здатність працювати із наукометричними базами даних з метою виконання власного наукового дослідження та вміння  використовувати інтернет-технології  для організації і забезпечення власної наукової, педагогічної та інноваційної діяльності, у підготовці наукових публікацій, звітів, ділової та особистої документації

здатність до практичного використання у власній педагогічній діяльності інформаційних технологій дистанційного навчання, у організації та проведенні наукових заходів (конференції, наукові семінари, майстер-класи тощо)

спроможність ефективно працювати в команді

уміння ефективно працювати самостійно

 

уміння працювати з експертами

 

 III. Управлінські компетентності 

здатність брати участь у організації роботи  кафедри, факультету, університету, знати та розуміти принципи організації роботи науково-дослідного сектору/лабораторії/, науково-дослідної теми за профілем навчання (розподіл функціональних обов’язків, технічне завдання НДР, місце науково-дослідного сектору/лабораторії у системі наукової роботи факультету та університету тощо)

знати принципи фінансування НДР та структуру кошторисів на її виконання, вміння підготувати запит на отримання фінансування, звітну документацію

знати основи управління науково-дослідним сектором/лабораторією, основи управління науково-дослідною роботою факультету й університету (план роботи, регламент, індикатори)

уміння приймати рішення у нестандартних ситуаціях (зміна технічного завдання, коригування планів, звільнення працівників тощо)

уміння формувати команду дослідників  для вирішення локальної задачі (проведення експерименту, збору інформації, підготовки пропозицій)

уміння раціонально та ефективно використовувати наявні кадрові та матеріальні ресурси для виконання поставлених завдань

 IV. Науково-педагогічні компетентності 

здатність брати участь у організації науково-педагогічної роботи профільної кафедри, знати та розуміти принципи організації роботи профільної кафедри (розподіл функціональних обов’язків, розподіл педагогічного навантаження, місце кафедри у системі науково-дослідної роботи факультету й університету)

практичне вміння створювати власні науково-педагогічні твори за профілем кафедри (робоча навчальна програма, конспект лекцій, навчально-методичний комплекс, розділи навчально-методичного посібника, навчального посібника, підручника, практикуму, вміння проводити, практичні, семінарські заняття, консультації, керувати самостійною роботою тощо)

вміння планувати і ефективно використовувати час у науковій та педагогічній роботі

 V. Етичні компетентності

Етичні

компетентності

дотримуватись норм наукової етики щодо здійснення наукової діяльності та проведення власного наукового дослідження

знати провідних вітчизняних та зарубіжних вчених, наукові школи та фундаментальні праці у галузі дослідження, формулювати мету власного наукового дослідження як складову загальноцивілізаційного процесу

Програма науково-інноваційного розвитку університету окреслює основні принципи організації освітньої та наукової діяльності в галузі підготовки кадрів вищої кваліфікації. Серед найважливіших з них є:

  • підготовка шляхом дослідження, в основі якої лежать інтеграційні процеси науки і освіти, проведення міждисциплінарних наукових досліджень, взаємодія фундаментальних і прикладних напрямків дослідження;
  • розробка механізмів взаємодії фундаментальних та прикладних досліджень, класичних та модульних освітніх програм;
  • проведення міждисциплінарних досліджень, які мають інноваційний характер та містять інноваційні технології;
  • впровадження міжнародних науково-інноваційних програм, зв’язків, стандартів інтернаціоналізації освіти, реалізація схем мобільності, створення інтегрованих навчальних програм;
  • проведення аспірантських наукових досліджень в межах пріоритетних напрямків розвитку науки, державних програм і національних проектів;
  • запровадження на кафедрах інноваційних освітньо-наукових програм, які сприяють підвищенню якості фундаментальної та практичної складової фахової підготовки аспірантів, відображають міждисциплінарний характер наукових досліджень в університеті;
  • оптимізація мережі наукових спеціальностей, за якими проводиться підготовка кадрів вищої кваліфікації;
  • залучення не лише кращих науковців університету, НАН України, але й вчених провідних закордонних університетів до читання міждисциплінарних фахових дисциплін (в тому числі і on-line спецкурсів);
  • впровадження подвійного наукового керівництва;
  • ефективне використання наукового потенціалу учених, які захистили свої дисертаційні дослідження в інших країнах;
  • підняття престижу університетських наукових збірників, вісників, журналів тощо;
  • формування банку ідей та сучасних технологій;
  • активізація впровадження та комерціалізація аспірантських наукових розробок, в першу чергу через Науковий парк університету;
  • залучення грантів на підтримку інноваційних проектів;
  • вдосконалення форм і методів відбору талановитої молоді для вступу до аспірантури;
  • створення інтегрованих програм переходу від підготовки магістрів до підготовки докторів філософії, які базуються на науковій та інноваційній складових навчання;
  • удосконалення системи моніторингу виконання індивідуального плану роботи докторантів, аспірантів, ад’юнктів.